Металоїди — це «двійні агенти» періодичної таблиці, які не можуть остаточно визначитися: вони метали чи неметали? Відповідь — і те, і інше одночасно. Кремній виглядає як метал (сірий блиск), але крихкий як неметал. Він проводить струм, але набагато гірше за мідь — і набагато краще за гуму. Саме ця «нерішучість» робить металоїди безцінними для сучасних технологій.
До металоїдів зазвичай відносять Бор, Кремній, Германій, Арсен, Стибій, Телур і Полоній. У періодичній таблиці вони розташовані вздовж діагональної «сходинки», що розділяє метали та неметали — ніби прикордонна зона між двома царствами. Найважливіша властивість металоїдів — напівпровідність: їхня електропровідність зростає при нагріванні (у металів — навпаки) і може змінюватися при додаванні домішок. Саме на цьому принципі працюють транзистори та мікрочипи.
Кремній — безумовна зірка серед металоїдів. Він другий за поширеністю елемент у земній корі (після Кисню) і є основою всієї напівпровідникової промисловості. Процесор у вашому смартфоні, чип у кредитній картці, сонячна панель на даху — усе це кремнієві пристрої. Недарма район у Каліфорнії, де зосереджені технологічні компанії, називається Кремнієвою долиною (Silicon Valley). Германій теж використовують у електроніці та інфрачервоній оптиці. Бор додають у сталь для підвищення твердості та у скло (боросилікатне скло Pyrex).