
Кожен смартфон, кожен комп'ютер, кожна сонячна панель працюють завдяки одному елементу. Це силіцій — напівпровідник, що змінив світ. Його атом має 14 електронів і 14 протонів. Здається небагато, але саме ця будова дозволяє точно керувати електричним струмом у мікрочипах.
Силіцій — другий за поширеністю елемент у земній корі після кисню. Він буквально скрізь: у піску на пляжі, у гранітних скелях, у віконному склі. Кожна піщинка — це діоксид силіцію SiO₂. А ще саме завдяки цьому елементу Кремнієва долина у Каліфорнії отримала свою назву.
У чистому вигляді силіцій — твердий крихкий кристал із металевим блиском. Але його справжня сила — у напівпровідникових властивостях. Додаючи мізерну домішку бору чи фосфору, інженери змушують силіцій пропускати струм саме так, як потрібно. На цьому принципі працюють усі транзистори.
Сьогодні силіцій — основа «зеленої» енергетики. Понад 95% сонячних панелей у світі виготовлені з нього. А ще силіцій потрібен для оптоволоконного зв'язку, без якого не було б інтернету.
Чистий силіцій малотоксичний. Шматок кристалічного силіцію можна тримати в руках. Але пил діоксиду силіцію (SiO₂) — серйозна загроза. Тривале вдихання кварцового пилу спричиняє силікоз — невиліковне захворювання легень. Міжнародне агентство з раку (IARC) класифікувало кристалічний SiO₂ як канцероген 1 групи. При різанні каменю чи бетону обов'язкові респіратор і витяжка.
Кремнієва долина (Silicon Valley) у Каліфорнії названа на честь силіцію. Саме тут у 1950-х почали масово виробляти транзистори з цього елемента.
Звичайний пляжний пісок — це діоксид силіцію. Для мікрочипів його очищують до 99,9999999% (дев'ять дев'яток). Це як знайти одну піщинку серед мільярда.
Понад 95% сонячних панелей у світі зроблені з силіцію. Один квадратний метр такої панелі дає до 200 Вт електроенергії.
27,7% земної кори — це силіцій. Лише кисню більше. Кожна гранітна скеля, кожна глиняна цеглина містить силіцій.
Аметист, опал, агат, яшма — все це різновиди діоксиду силіцію SiO₂. Колір залежить від мікроскопічних домішок інших елементів.
Силіцій виділив шведський хімік Єнс-Якоб Берцеліус у 1824 році. Він відновив його з калію фторосилікату — і отримав темно-коричневий порошок.
| Ізотоп | Маса (u) | Поширеність | Період напіврозпаду | Розпад |
|---|---|---|---|---|
28Si | 27.976927 | 92.22% | стабільний | — |
29Si | 28.976495 | 4.68% | стабільний | — |
30Si | 29.973770 | 3.09% | стабільний | — |
Reduction of potassium fluorosilicate