Уявіть, що ви та ваш брат — «ізотопи» одного батька. Ви обоє маєте ту саму «основу» (прізвище, тобто кількість протонів), але різну «вагу» (кількість нейтронів). У хімії ізотопи — це атоми одного елемента з різною кількістю нейтронів. Наприклад, Карбон завжди має 6 протонів, але може мати 6, 7 або 8 нейтронів. Це ізотопи Карбон-12, Карбон-13 та Карбон-14. Хімічно вони поводяться майже однаково (ті самі реакції, ті самі сполуки), але фізично відрізняються масою.
Особливо цікаві радіоактивні ізотопи — ті, чиє ядро нестабільне і з часом розпадається, випромінюючи енергію. Карбон-14 — знаменитий радіоактивний ізотоп, який повільно розпадається з періодом напіврозпаду 5730 років. Археологи використовують це для визначення віку стародавніх артефактів: вимірюючи, скільки Карбону-14 залишилось у зразку деревини чи кістки, можна дізнатися, коли ця рослина чи тварина жила. Цей метод називається радіовуглецевим датуванням.
Ізотопи широко використовуються в медицині. Технецій-99m — найпоширеніший медичний ізотоп: щороку з його допомогою проводять десятки мільйонів діагностичних процедур по всьому світу. Йод-131 використовується для лікування захворювань щитоподібної залози. А ізотопи Гідрогену мають навіть власні назви: Дейтерій (1 нейтрон) та Тритій (2 нейтрони) — останній використовується в перспективних термоядерних реакторах.