Понад п'ять тисяч років тому людство відкрило метал, що змінив хід історії. Мідь сама по собі була надто м'якою для зброї та знарядь. Але варто було додати олово — і народилася бронза. Цей сплав виявився настільки революційним, що дав назву цілій епосі. Бронзовий вік — це, по суті, вік олова.
Сьогодні олово не менш важливе. Кожна електронна плата у вашому телефоні спаяна оловʼяним припоєм. Консервні банки вкриті тонким шаром олова. Навіть сучасне скло виготовляють на розплаві олова. Тихий, непомітний метал — але без нього зупинилась би половина промисловості.
Олово — мʼякий сріблясто-білий метал, який легко гнеться руками. Його хімічний символ Sn походить від латинського stannum. У природі олово трапляється переважно у вигляді мінералу каситериту (SnO₂). Найбільші родовища зосереджені в Китаї, Індонезії та Мʼянмі. Олово має дві унікальні властивості: при згинанні видає характерний тріск — «крик олова», а на сильному морозі може перетворитися на сірий порошок. Це руйнівне явище називають «оловʼяною чумою».
Металеве олово та його неорганічні сполуки вважаються безпечними. Олово не токсичне при контакті зі шкірою і дозволене для харчової упаковки. Однак органічні сполуки олова (триметилолово, трибутилолово) надзвичайно небезпечні: вони уражають нервову систему і можуть накопичуватися в організмі. Пил оксиду олова при тривалому вдиханні викликає станоз — доброякісне захворювання легень.
Якщо зігнути оловʼяну паличку, почуєте тріск — «крик олова». Це звук від деформації кристалічних зерен металу. Жоден інший метал так не «розмовляє».
При температурі нижче 13.2 °C біле олово повільно перетворюється на сірий порошок. Це «оловʼяна чума» — хвороба, що руйнувала оловʼяні предмети в холодних церквах і музеях.
Бронза — сплав міді й олова — дала назву цілій історичній епосі (3300-1200 до н.е.). Без олова людство не мало б ні мечів, ні щитів, ні перших монет.
Щороку світ використовує понад 300 000 тонн олова. Майже половина йде на припої для електроніки — кожен чип у вашому смартфоні припаяний оловом.
Існує легенда, що ґудзики на мундирах армії Наполеона розсипалися від оловʼяної чуми під час походу на Москву 1812 року. Історики сперечаються, але фізика підтверджує: на морозі олово справді руйнується.
Усе сучасне листове скло виготовляють «флоат-методом» — розплавлену скляну масу виливають на ванну з розплавленим оловом. Завдяки цьому скло стає ідеально рівним.
| Ізотоп | Маса (u) | Поширеність | Період напіврозпаду | Розпад |
|---|---|---|---|---|
112Sn | 111.904818 | 0.97% | стабільний | — |
114Sn | 113.902779 | 0.66% | стабільний | — |
115Sn | 114.903342 | 0.34% | стабільний | — |
116Sn | 115.901741 | 14.54% | стабільний | — |
117Sn | 116.902952 | 7.68% | стабільний | — |
118Sn | 117.901603 | 24.22% | стабільний | — |
119Sn | 118.903308 | 8.59% | стабільний | — |
120Sn | 119.902195 | 32.58% | стабільний | — |
122Sn | 121.903439 | 4.63% | стабільний | — |
124Sn | 123.905274 | 5.79% | стабільний | — |
Known since antiquity