Електроліз — це хімія навпаки: якщо у звичайних реакціях речовини з'єднуються, то електроліз їх розділяє, використовуючи електричний струм як «силу розриву». Уявіть, що ви берете воду — безневинну, прозору рідину — і пропускаєте через неї електричний струм. На одному електроді (катоді) з'являються бульбашки Водню, на іншому (аноді) — Кисню. Ви буквально «розібрали» воду на складові елементи! Саме так у 1800 році англійські хіміки Нікольсон та Карлайл вперше довели, що вода складається з Водню та Кисню.
Електроліз — це основа цілих галузей промисловості. Алюміній — третій за поширеністю елемент у земній корі, але отримати його з руди (бокситу) можна лише електролізом. Процес Холла-Еру (1886) зробив Алюміній доступним: раніше він коштував дорожче за золото, а тепер з нього роблять банки для напоїв. Хлор та їдкий натр (NaOH), які потрібні для виробництва пластику, паперу, мила, ліків — також отримують електролізом кухонної солі. Мідь очищають електролізом до чистоти 99.99% для електричних дротів.
У повсякденному житті ви зустрічаєте електроліз частіше, ніж думаєте. Гальванічне покриття (хромування, нікелювання, позолота) — це осадження металу на предмет за допомогою електролізу. Нержавіюча ложка з «золотим» покриттям — результат електролізу. Сучасні водневі технології теж базуються на електролізі: «зелений» водень отримують розкладанням води електрикою від сонячних панелей — це один із шляхів до чистої енергетики майбутнього.