Актиноїди — це серія з 15 хімічних елементів з атомними номерами від 89 (Актиній, Ac) до 103 (Лоуренсій, Lr). Як і лантаноїди, вони винесені в окремий рядок під періодичною таблицею. Головна відмінність актиноїдів — усі вони радіоактивні, а елементи після Урану (№92) взагалі не існують у природі: їх створюють штучно в ядерних реакторах та прискорювачах. Актиноїди заповнюють 5f-орбіталі, і саме нестабільність їхніх ядер робить цю серію унікальною.
Найвідоміші актиноїди — Уран (U) і Плутоній (Pu). Уран — відносно поширений елемент: його в земній корі більше, ніж Срібла. Природний Уран містить лише 0.7% ізотопу U-235, здатного до ланцюгової реакції поділу — саме його збагачують для ядерного палива та зброї. Плутоній не існує в природі — його виробляють у реакторах. Лише 5 кг Плутонію-239 достатньо для створення ядерної бомби. Торій (Th) розглядають як перспективне альтернативне ядерне паливо — він безпечніший і поширеніший за Уран.
Актиноїди відіграють подвійну роль у житті людства. З одного боку, ядерна енергетика забезпечує близько 10% світової електроенергії без викидів CO₂ — у світі працює понад 400 ядерних реакторів. Ізотопи актиноїдів використовують у медицині для діагностики та лікування раку. З іншого боку, ядерна зброя та радіоактивні відходи — одні з найбільших загроз людству. Період напіврозпаду Плутонію-239 — 24 100 років, тому проблема зберігання ядерних відходів вимагає рішень на тисячоліття вперед.